Постачання природного газу непобутовим споживачам

Статьи

П’ять років як газовий ринок в Україні функціонує за новими правилами. За законом всі споживачі мають право самостійно обирати постачальника. Населення цією можливістю майже не користується. А ось для бізнесу вміння швидко знаходити надійного продавця блакитного палива — елемент стратегії виживання. Одні постачальники продають газ за регульованим тарифом. Інші, як ТОВ Криворізька енергетична компанія — за вільними цінами. Існує ще й постачальник “останньої надії”. Він тимчасово продає газ підприємствам, що опинилися в скрутному становищі.

Постачання за регульованим тарифом здійснюють газзбути. Це регіональні компанії, на які держава поклала спеціальні обов’язки (ПСО) — забезпечувати газом захищені категорії споживачів: населення та релігійні організації. Вони ж можуть продавати ресурс бюджетним організаціям та установам, підприємствам за фіксованими цінами. Газ збутові компанії купують у НАК “Нафтогаз”. Кінцева вартість товару для споживача визначається НКРЕКП або урядом. Вона включає такі компоненти, як оптова ціна Нафтогазу, тариф за транспортування мережами, націнку за послугу постачання (2,5%) та ПДВ (20%).

Схожий механізм ціноутворення використовують і газопостачальники, що пропонують блакитне паливо за вільними ринковими цінами. Обов’язковими складовими вартості кубометра для замовника є податок на додану вартість, тариф оператору газотранспортної системи та маржа постачальника. В основу розразрахунків закладається середньозважена ціна газу, отримана за результатами торгів на Українській енергетичній біржі. Так, у березні 2020 року вона складає 5 299,88 грн за тисячу кубометрів. Знайти незалежного постачальника можна на сайті НКРЕКП — у реєстрі ліцензіатів на постачання природного газу.

У випадках ануляції або зупинення дії ліцензії, банкрутства чи ліквідації компанії-продавця забезпечувати підприємство блакитним паливом повинен постачальник “останньої надії”. Яке саме підприємство має виконувати цю функцію протягом трьох років, визначає уряд. Постачання здійснюється на умовах затвердженого національним регулятором типового договору, який вважається автоматично укладеним після факту поставки ресурсу споживачу. Має тривати до кінця наступного календарного місяця, але не більше 60 діб. У разі несвоєчасної або неповної оплати постачальник “останньої надії” може припинити постачання достроково.

Що треба знати підприємцю, що купує блакитне паливо? Правові відносини між сторонами наступають після укладення типового договору постачання природного газу непобутовим споживачам. Постачальник повинен включити споживача у свій реєстр на базі інформаційної платформи оператора газотранспортної системи. Розрахунковий період, у якому здійснюватиметься реєстрація, має узгоджуватися із споживачем. Постачальник зобов’язаний забезпечувати замовника природним газом у необхідних обсягах, а той повинен сплачувати за товар у повному розмірі та своєчасно.

Контролювати та завчасно обмежувати газоспоживання для попередження переліміту підтвердженого обсягу повинен сам замовник. На власний моніторинг має право і постачальник. Контроль за обсягами споживання він може здійснювати через платформу оператора ГТС або безпосередньо на об’єкті. Підтверджені об’єми сторони коригують протягом розрахункового періоду. Якщо фактичні обсяги будуть більшими за заявлені, споживач має сплатити не лише за газ, але й відшкодування за завдані збитки. Якщо замовник вирішив припинити користуватися природним газом, не пізніше ніж за 20 робочих днів він повинен подати заяву про розірвання договору та розрахуватися із постачальником.

Оценить способ изготовления:
Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (Пока оценок нет)
Загрузка...
Поделиться:
Оставить комментарий

Adblock
detector